Уявіть: вам виставили рахунок на 2,5 мільярда гривень за небаланси електричної енергії, а коли ви спробували довести, що дані для розрахунку взяті зі стелі, суд відповів – «розбирайтеся з кожним споживачем окремо». Саме так сталося у справі № 910/12364/24, де ПрАТ «Укренерго» вимагало від ДП «Укрінтеренерго» астрономічну суму. І саме це рішення Верховний Суд скасував 4 червня 2026 року, повернувши справу на новий розгляд.
Давайте розберемося, що ж пішло не так і чому ця постанова важлива для всього ринку.
Суть конфлікту – коротко
ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі) звернулося до суду з позовом про стягнення з ДП «Укрінтеренерго» понад 2,5 млрд грн. З них основний борг – 2,42 млрд грн, решта – 3% річних та інфляційні втрати за період із липня по грудень 2024 року.
Причина боргу – небаланси електричної енергії. Якщо пояснювати просто, це різниця між тим, скільки електроенергії реально спожили клієнти постачальника, і тим, скільки він для них закупив. Спожили більше – виник негативний небаланс, який треба оплатити оператору системи передачі. Саме цю різницю й вимагало «Укренерго».
ДП «Укрінтеренерго» не погодилося з нарахуваннями й подало зустрічний позов. У ньому компанія просила визнати недостовірними дані комерційного обліку за шість місяців 2024 року та зобов’язати «Укренерго» зробити перерахунок.
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд стали на бік «Укренерго». Вони стягнули з «Укрінтеренерго» 2,38 млрд грн основного боргу, 13,1 млн грн річних та 73 млн грн інфляційних втрат. У зустрічному позові відмовили повністю.
Логіка судів була такою: «Укренерго» сформувало акти купівлі-продажу, вони підписані (хоч і з зауваженнями), отже – борг існує. А всі суперечки щодо коректності даних по окремих споживачах «Укрінтеренерго» має вирішувати окремо – з операторами систем розподілу та з кожним споживачем індивідуально.
Звучить логічно? На перший погляд – так. Але Верховний Суд побачив проблему глибше.
Що сказав Верховний Суд
Касаційний господарський суд у складі колегії суддів Мамалуя, Вронської та Кондратової скасував обидва рішення і відправив справу на новий розгляд. Причина – суди не дослідили ключових доказів.
Верховний Суд наголосив на кількох принципових моментах.
Перше. Коли відповідач заперечує проти стягнення боргу за небаланси електричної енергії та посилається на недостовірність даних комерційного обліку – суд зобов’язаний ці доводи перевірити. Не можна просто сказати: «Йдіть розбиратися з операторами систем розподілу». Це позиція, яку Велика Палата Верховного Суду сформулювала ще у 2021 році в справі № 522/1528/15-ц: боржник має захищати свої права саме в тому провадженні, де з нього стягують кошти.
Друге. Статус даних як «сертифікованих» не є абсолютним. Так, за Кодексом комерційного обліку електричної енергії (затвердженим постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018) саме АКО – адміністратор комерційного обліку, функції якого виконує «Укренерго», – сертифікує дані для розрахунків. Але якщо учасник ринку надає докази, що ці дані дефектні, – суд мусить їх вивчити. Сертифікація не робить цифри істиною в останній інстанції.
Третє. Верховний Суд послався на власну практику в аналогічних справах – № 910/8832/24 та № 910/10020/24, де «Укренерго» так само судилося з «Укрінтеренерго». У тих справах Суд уже вказував: перевірка правильності нарахування боргу неможлива без дослідження того, як формувалися дані комерційного обліку. І ця логіка прямо випливає зі статті 86 Господарського процесуального кодексу України, яка вимагає від суду всебічно оцінювати кожен доказ.
На що саме скаржилося «Укрінтеренерго»
Тут важливий момент. Аргументи відповідача не були голослівними. Компанія надала суду значний масив доказів, які нижчі суди просто проігнорували:
- погодинні дані з системи MMS та платформи Датахаб про реальне споживання електроенергії клієнтами «Укрінтеренерго»;
- звіти операторів систем розподілу, які фіксували суттєві розбіжності із цифрами «Укренерго»;
- перелік споживачів, яких узагалі не було в балансуючій групі «Укрінтеренерго» в системі Датахаб, але обсяги їхнього споживання чомусь поклали саме на цю компанію;
- дані про споживачів, яким уже припинили постачання, але їхнє споживання продовжували враховувати в небалансах електричної енергії;
- інформацію з ЄДР про померлих фізичних осіб та припинені юридичні особи, яких «Укренерго» вважало споживачами «Укрінтеренерго».
Крім того, «Укрінтеренерго» просило призначити комплексну економічну та електротехнічну експертизу, щоб фахово перевірити коректність розрахунків. Суди відмовили. І це теж стало одним із процесуальних порушень, на які вказав Верховний Суд.
Чому це рішення важливе для ринку
Позиція Верховного Суду у справі № 910/12364/24 посилює захист учасників ринку електричної енергії у спорах про небаланси. Фактично Суд сказав: адміністратор розрахунків не може бути монополістом на істину. Якщо «Укренерго» одночасно і сертифікує дані (як АКО), і виставляє рахунки (як АР), це не означає, що його цифри не можна оскаржити.
Ключове правило, закріплене в Кодексі комерційного обліку електричної енергії, – для розрахунків використовуються виключно сертифіковані дані. Але якщо є обґрунтовані сумніви в якості цієї сертифікації, суд зобов’язаний у них розібратися, а не відмахуватися формальними відписками.
До речі, важливий нюанс: навіть підписання актів із зауваженнями не позбавляє відповідача права доводити недостовірність цих актів у суді. І незвернення до Регулятора (НКРЕКП) у досудовому порядку теж не блокує судовий захист – це право учасника ринку, а не його обов’язок.
Тепер Господарському суду міста Києва доведеться заново розглянути справу, але вже з урахуванням усіх доказів, наданих «Укрінтеренерго». Чи означає це, що 2,5 млрд грн боргу зникнуть? Зовсім не обов’язково. Але якщо докази справді підтверджують некоректність даних – сума може суттєво зменшитися. І головне – тепер ці докази нарешті вивчать по суті, а не відкладуть убік із формулюванням «розбирайтеся самі».
