Податкове повідомлення‑рішення може стати неприємним сюрпризом навіть для сумлінного платника. Коли ви бачите в ньому суму, з якою категорично не згодні, або підозрюєте, що інспектор просто перевищив свої повноваження, – не варто мовчки погоджуватись. Закон дає вам право на оскарження рішень податкової, і сьогодні ми розберемо, як цим правом скористатися без технічних помилок.
Уявіть ситуацію: ви отримуєте рішення про донарахування податку на прибуток. Сума – космічна, обґрунтування – сумнівне. Перша думка: «Це ж треба йти до суду». Але суд – не єдиний і навіть не перший шлях. Податковий кодекс передбачає більш швидкий механізм – адміністративне оскарження через подання скарги до органу вищого рівня. Це працює як внутрішня апеляція всередині самої податкової системи, і в багатьох випадках дозволяє вирішити спір без судової тяганини.
Що важливо знати одразу: скаргу можна подати або через канцелярію у звичному паперовому вигляді, або в електронній формі через Електронний кабінет платника. Другий варіант значно зручніший, але доступний не всім. Давайте розберемось із цим детальніше.
Хто може подати скаргу в електронному вигляді
Право на електронне оскарження рішень податкової мають дві категорії платників. По-перше, ті, хто вже подає податкову звітність в електронній формі – тобто використовує електронний документообіг із контролюючими органами на постійній основі. По-друге, будь-який платник, який пройшов електронну ідентифікацію через Електронний кабінет. Тут важливий момент: просте реєстрація в кабінеті не завжди означає повну ідентифікацію – потрібен кваліфікований електронний підпис або інший засіб, що відповідає вимогам законодавства про електронні довірчі послуги.
Якщо ви користуєтесь електронним кабінетом час від часу, краще заздалегідь перевірити, чи пройдено всі рівні ідентифікації. Бо технічна помилка може призвести до того, що вашу скаргу просто не приймуть до розгляду, і дорогоцінний час для оскарження буде втрачено.
Крім того, сам файл скарги має відповідати форматам, затвердженим для електронного документообігу. Це означає, що звичайний скан паперового документа або текст у Word можуть не підійти – потрібен структурований електронний документ із накладеним кваліфікованим електронним підписом.
Що можна додати до скарги
До скарги ви маєте право прикласти будь-які документи, які підтверджують вашу позицію. Це можуть бути первинні бухгалтерські документи, договори з контрагентами, платіжні доручення, акти виконаних робіт, митні декларації, висновки експертів, розрахунки сум податкових зобов’язань – загалом усе, що ви вважаєте за потрібне.
Але тут криється головний підводний камінь, про який багато хто забуває. Оригінали документів ви залишаєте в себе, а до скарги додаєте копії. І от ці копії мають бути належно засвідчені. Недостатньо просто роздрукувати скан – податковий орган чекає від вас дотримання конкретних вимог до оформлення.
Як правильно завіряти копії для податкової
Порядок засвідчення копій документів в Україні регулює Національний стандарт ДСТУ 4163:2020. Це не внутрішня інструкція податкової, а загальнодержавний стандарт діловодства. І він чітко описує, що саме має містити відмітка про засвідчення.
На копії документа потрібно зробити спеціальну відмітку, яка підтверджує її відповідність оригіналу. Ця відмітка складається з чотирьох обов’язкових елементів:
– слів «Згідно з оригіналом»;
– особистого підпису особи, яка засвідчує копію;
– її імені та прізвища (повністю, не ініціали);
– дати засвідчення.
Якщо ж скаргу подає юридична особа або фізична особа-підприємець, до цих елементів додається ще один – назва посади особи, яка засвідчує документ. Наприклад: «Директор», «Головний бухгалтер» або «Керівник юридичного відділу».
Тут зверніть увагу на важливу деталь. Засвідчувати копії має право не будь-хто, а лише уповноважена особа. Зазвичай це керівник підприємства або інша посадова особа, якій таке право надано внутрішніми документами – статутом, наказом, посадовою інструкцією чи довіреністю. Якщо ви сумніваєтесь у своїх повноваженнях, краще перевірити це до того, як ставити підпис.
Де ставити відмітку про засвідчення
Це питання теж викликає багато плутанини на практиці. Хтось ставить відмітку на першому аркуші, хтось – на кожному, а дехто взагалі робить її на окремому супровідному листі. Але стандарт ДСТУ 4163:2020 дає чітку відповідь: відмітку про засвідчення копії потрібно проставляти на лицьовому боці останнього аркуша копії документа. І розміщується вона нижче реквізиту «Підпис».
Тобто якщо ваш документ складається з трьох сторінок, ви гортаєте до третьої і саме там, унизу, під підписом (якщо він в оригіналі), робите відмітку. Не на титульній, не на полях, не на звороті – а саме внизу останньої сторінки.
Окремо варто згадати про печатку. За загальним правилом, використання печатки для засвідчення копій не є обов’язковим із 2017 року – з того часу, коли законодавство скасувало вимогу про обов’язковість печатки для більшості суб’єктів господарювання. Але є нюанс: якщо ваш внутрішній регламент або пряма вказівка закону передбачають використання печатки в конкретному випадку, то ї все ж доведеться поставити.
У ситуації з податковою скаргою це означає таке: якщо ви засвідчуєте копії документів, які походять від вашого ж підприємства, і статут або наказ по підприємству передбачають скріплення таких копій печаткою, – краще її поставити. Якщо ж ні – достатньо підпису уповноваженої особи.
І ще один практичний момент: деякі суб’єкти господарювання використовують спеціальну печатку «Для копій». Вона не є обов’язковою, але якщо у вас така є – це спрощує роботу, бо одразу знімає питання про те, чи уповноважена особа діяла в межах своїх функцій.
Чому це все має значення
Коли ви подаєте скаргу на податкове повідомлення-рішення, строк її розгляду обмежений. Контролюючий орган вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу по суті протягом 20 календарних днів (а в деяких випадках цей строк може бути подовжений до 60 днів). Якщо ж документи оформлено з порушеннями, податкова може просто відмовити в розгляді або залишити скаргу без руху – і це коштуватиме вам часу.
Отже, належно завірені копії документів – це не бюрократична примха, а ваша страховка від формальних відмов. Коли інспектор бачить чітку, виконану за стандартом відмітку «Згідно з оригіналом», із зазначенням посади, дати й підпису, у нього не виникає підстав чіплятися до оформлення. Увага зміщується з форми на зміст – тобто на суть ваших аргументів щодо неправомірності донарахувань. А це саме те, чого ви домагаєтесь.
Кстати, якщо ви плануєте оскаржувати рішення податкової в судовому порядку після того, як пройдете адміністративну стадію, правила засвідчення копій будуть такими самими – і для суду, і для податкової вищого рівня. Тож один раз розібравшись із цим, ви закриваєте питання для обох процедур.
Пам’ятайте також, що строк для подання скарги в адміністративному порядку становить 10 робочих днів із дня отримання податкового повідомлення-рішення. Якщо ви пропустили цей строк, можна спробувати подати скаргу з клопотанням про поновлення строку, але для цього потрібні поважні причини. Краще не доводити до цього – готуйте документи заздалегідь, щоб усе встигнути.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
