Спеціалізована антикорупційна прокуратура хоче визнати необґрунтованими активи колишнього заступника начальника обласного ТЦК та СП на суму понад 7,4 мільйони гривень. Позов подали до Вищого антикорупційного суду, і тепер екс-посадовцю, полковнику О. Драпінському, доведеться пояснювати, звідки в родини взялися дорогі автівки та нерухомість, записані на родичів.
Механізм цивільної конфіскації, який у побуті часто називають «необґрунтовані активи», працює в Україні лише кілька років. Суть його проста: якщо посадовець або колишній посадовець володіє майном, законність походження якого викликає серйозні питання, прокуратура може через суд вимагати стягнути це майно в дохід держави. І що важливо — для цього не потрібен обвинувальний вирок у корупційному злочині. Цивільний позов розглядають окремо, за правилами Цивільного процесуального кодексу, де тягар доведення законності своїх статків лягає на відповідача.
У справі проти О. Драпінського САП вказує, що протягом 2021–2023 років полковник набув низку активів, які оформив не на себе, а на пов’язаних осіб — батька, сестру та тещу. Але користувалися цим майном він сам і його дружина. Саме така схема, на думку прокурорів, мала приховати реального власника й уникнути декларування.
Що саме потрапило під підозру? Два автомобілі — MERCEDES-BENZ GL 350 CDI та NISSAN JUKE. Перший зареєстрували на батька, другий — на сестру. При цьому за кермом бачили саме посадовця або його дружину. А ще є житловий будинок із земельною ділянкою, які оформили на тещу декларанта. Іронія в тому, що формальні власники не мали доходів, які б дозволяли такі покупки. Загальна вартість цих необґрунтованих активів, за оцінкою прокуратури, перевищує 7,4 млн грн.
Коли прокурори взялися аналізувати всі офіційні доходи сім’ї за спірний період, картина виявилась однозначною. Зарплати, заощадження, виплати — нічого з цього не покривало витрат, яких вимагали б купівля двох іномарок та будівництво будинку. Чистого доходу просто бракувало. Тому САП і звернулася до суду з вимогою про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави.
Тут важливий момент: якщо полковник не зможе переконати суд, що гроші були законними, державі відійде саме майно. А якщо його неможливо конфіскувати в натурі (скажімо, автівку вже продали), то стягнуть грошовий еквівалент. Це не кримінальна санкція, а цивільно-правовий захід, який не тягне судимості, зате б’є по матеріальній основі незаконного збагачення.
Такий підхід уже не раз використовували в Україні. Достатньо згадати кілька резонансних рішень, коли через суд вилучали квартири, землю і автомобілі в чиновників, які не могли довести джерела своїх статків. Схема з реєстрацією майна на близьких родичів — взагалі класика. Але іронія в тому, що саме вона й допомагає викрити незаконне походження. Адже якщо матір, батько, сестра чи теща не мали реального бізнесу або спадщини, а стали раптом власниками люксових авто чи котеджів, це викликає запитання.
Цікаво, що в цій справі немає мови про хабар чи розкрадання. Прокуратура не мусить доводити самого факту вчинення корупційного злочину. Достатньо показати очевидну невідповідність між способом життя та законними доходами. Стаття 290 ЦПК України чітко каже: якщо в ході перевірки виявлено активи, які належать посадовій особі або її близьким і значно перевищують їхні легальні надходження, суд може визнати таке майно необґрунтованим і забрати його на користь держави.
Що це означає для самого Драпінського? Він опинився в ситуації, коли саме йому доведеться розкрити реальні джерела коштів: податкові декларації, кредитні договори, договори дарування, спадщину. Все має бути підтверджено документально. І якщо пояснення будуть непереконливими, то майно перейде у власність держави, а судова практика отримає ще один прецедент.
Для звичайної людини тут важливо розуміти: механізм необґрунтованих активів — це не про «відібрати все, що погано лежить». Це інструмент, який дозволяє повернути в бюджет кошти й цінності, накопичені за рахунок корупції, навіть якщо злочин не вдалося довести в кримінальному процесі. І саме тому він викликає стільки суперечок серед правників. Хтось каже про порушення презумпції невинуватості, а хтось — про єдиний ефективний спосіб боротьби з хронічним незаконним збагаченням.
Вищий антикорупційний суд тепер має оцінити всі докази. Процес буде відкритим, і, як заведено в резонансних справах, до нього прикута увага і журналістів, і громадськості. Якщо позов задовольнять, до бюджету може надійти понад 7,4 млн грн — сума, яку в масштабах країни, може, і не назвеш колосальною, але для Львівщини вона відчутна. А головне — це стане ще одним сигналом, що оформлення майна на родичів більше не гарантує безкарності.
Коли людина роками записує дорогі покупки на маму чи сестру, вона часто думає, що перехитрила систему. Проте практика показує: як тільки стороною входить САП із економічним аналізом та правом на цивільний позов, схема розсипається. Залишається дочекатися рішення суду. А воно, швидше за все, стане сторінкою в підручнику з антикорупційного права — незалежно від того, яким буде фінал.
