Довести реальність господарських операцій – завдання, з яким стикається чи не кожен великий платник податків. 20 травня 2026 року Верховний Суд поставив крапку в резонансній справі №160/122/25, де податкова намагалася зменшити бюджетне відшкодування ПДВ для ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» майже на 8 мільйонів гривень та ще й накласти штраф у розмірі близько 4 мільйонів. Сумарно – понад 11,9 мільйона гривень.
Історія стартувала з планової перевірки. Податківці проаналізували декларацію за липень 2024 року і дійшли висновку: дев’ять контрагентів металургійного гіганта не мали достатніх ресурсів, аби реально виконати ті роботи й поставити ті товари, які фігурували в документах. Результат – податкове повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування на 7 947 691 грн і штраф на 3 973 845,50 грн.
Хто ці контрагенти і що вони робили
Перелік компаній, до яких виникли претензії, досить строкатий. ТОВ «Будівельна компанія «Метком Інвест» виконувало будівельно-монтажні роботи на хвостосховищі рудозбагачувальної фабрики – об’єкті складному й небезпечному. ТОВ «Біо Транс Сервіс» забезпечувало заміщення природного газу біопаливом на виробничих потужностях комбінату. ТОВ «Гарда Секюріті» надавало охоронні послуги. Інші шість компаній постачали інструменти, запчастини, комплектуючі, організовували перевалку металопродукції чи виконували ремонтні роботи.
Кожна операція мала повний пакет документів: договори, накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення. Але податковий орган цим не задовольнився.
Чому податкова не повірила документам
Аргументація контролюючого органу будувалася на кількох опорах. Перша – аналіз баз даних АІС «Податковий блок». За цими даними, у контрагентів бракувало персоналу, основних фондів, складських приміщень і транспорту. Постає логічне запитання: як компанія з трьома працівниками виконає будівельний підряд на кілька мільйонів? А фірма без жодної вантажівки забезпечить перевезення?
Друга опора – мовне питання. Частина тендерної документації була складена англійською. На думку податкової, це порушувало вимоги Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та ставило під сумнів легітимність операцій.
Третя – кримінальні провадження. Щодо деяких контрагентів (і самого позивача) були відкриті справи за фактами ухилення від сплати податків, легалізації коштів та фінансування терористичної діяльності. Четверта – відсутність дозволів на роботи підвищеної небезпеки.
Що сказали суди першої та апеляційної інстанцій
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у червні 2025 року став на бік підприємства. Третій апеляційний адмінсуд у січні 2026-го це рішення підтримав. Ключові аргументи варто розібрати детально – вони, власне, і задали тон усій справі.
Перше: реальність господарських операцій підтверджується не штатним розписом контрагента, а первинними документами. Якщо є підписаний акт, факт оплати, товарно-транспортна накладна й кінцевий результат робіт – операція відбулася. А те, що в контрагента обмаль власних людей чи техніки, ще нічого не доводить. Бізнес має право залучати субпідрядників, орендувати обладнання, наймати працівників за цивільно-правовими угодами.
Друге: податкова інформація з баз даних ДПС має суто інформативний характер. Вона не є належним доказом фіктивності операцій. Особливо коли податковий орган навіть не спромігся провести зустрічні звірки – свій прямий інструмент, передбачений пунктом 73.5 Податкового кодексу України.
Третє: незначні недоліки в оформленні документів не перешкоджали ідентифікувати зміст та обсяг операцій. Тож не могли стати підставою для їх невизнання.
Четверте: кримінальні провадження без обвинувального вироку – не доказ. Принципова позиція, яку Верховний Суд підтверджував неодноразово.
Верховний Суд ставить крапку
Касаційну скаргу податкової розглядала колегія у складі суддів Блажівської, Желтобрюх та Білоуса. І рішення виявилося не на користь контролюючого органу.
Суд нагадав базову формулу, з якої визначається реальність господарських операцій у податкових спорах. Вона включає: фактичне здійснення операції, належне документальне підтвердження, наявність ділової мети, спеціальну податкову правосуб’єктність сторін і зареєстровану податкову накладну. Коли всі ці елементи присутні – платник має право на податковий кредит.
Окремо Верховний Суд підкреслив: сам факт наявності в податкової повноважень на зустрічні звірки не свідчить, що ці повноваження були реалізовані. А без реальних зустрічних звірок висновки про фіктивність операцій – лише припущення. Таку позицію Суд висловлював і раніше, зокрема в постанові від 24 вересня 2021 року у справі №320/5555/20.
Колегія суддів також нагадала принцип індивідуальної відповідальності платника податків. Пославшись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19, Суд зазначив: якщо контрагент позивача порушив податкову дисципліну – це проблема контрагента, а не позивача. Добросовісний платник не повинен страждати через чужі помилки.
Щодо кримінальних проваджень позиція однозначна: без вироку, що набрав законної сили, матеріали досудового розслідування не мають преюдиційного значення в адміністративному процесі.
Крім того, суд звернув увагу на процедуру відбору контрагентів. АрселорМіттал використовує спеціальну систему SRM для тендерних закупівель, а кожен потенційний постачальник проходить перевірку службою економічної безпеки. Це свідчить про належну обачність компанії при виборі партнерів.
Що ця справа означає для бізнесу
Кейс АрселорМіттал Кривий Ріг фіксує кілька принципів, які тепер можна використовувати в інших податкових спорах.
Тягар доказування лежить на податковій. Якщо ДПС стверджує, що операції фіктивні – вона мусить це довести належними доказами. Сама по собі відсутність у контрагента великого штату чи парку техніки нічого не підтверджує.
Зустрічні звірки – не опція, а обов’язковий інструмент перевірки. Посилання на дані з АІС «Податковий блок» без реального зіставлення первинних документів контрагентів – це припущення, а не доказ. І суди дедалі частіше на це вказують.
Мовне питання не повинно ставати пасткою. Якщо документи складені англійською, але це внутрішня тендерна документація для іноземних менеджерів, і вона не є первинним обліковим документом – підстав сумніватися в реальності операцій немає.
І найважливіше – принцип індивідуальної відповідальності. Ви не відповідаєте за податкову дисципліну свого контрагента. Отримали товар, використали його в господарській діяльності, маєте всі первинні документи – ваш податковий кредит має бути захищений. Саме цей підхід Верховний Суд підтвердив у справі №160/122/25, залишивши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
