Розшук ТЦК у «Резерв+»: суд визнав дії військкомату незаконними через відсутність доказів вручення повістки

Для зв'язку з адвокатом:

Розшук ТЦК у застосунку «Резерв+» – ситуація, з якою зіткнулися тисячі українців. Ви відкриваєте додаток, а там червоний статус, якого ви зовсім не очікували. Жодних повісток не отримували, ніхто не телефонував, а дані вже внесені. Саме так сталося з позивачем у справі, яку нещодавно розглянув Вінницький окружний адміністративний суд. І рішення виявилося на користь військовозобов’язаного.

Давайте розберемо цю історію детально. Вона показова – і може стати в пригоді кожному, хто раптом виявив себе у розшуку ТЦК без жодного попередження.

Хроніка подій: як усе починалося

Чоловік перебував на військовому обліку. У серпні 2025 року він зайшов у «Резерв+» і побачив запис про порушення правил військового обліку. Згодом статус оновився – тепер там значився «розшук». Причина, як з’ясувалося пізніше, – відсутність даних про проходження військово-лікарської комісії.

Адвокат позивача подав запит до територіального центру комплектування. У відповіді ТЦК повідомив: чоловік вважається порушником з 20 серпня 2025 року. А 27 січня 2026 року сформували електронне направлення на ВЛК і надіслали звернення до поліції – мовляв, розшукайте.

Але був один нюанс. І він виявився вирішальним для всієї справи.

Ключове запитання, на яке ТЦК не зміг відповісти

Суд поставив просте запитання: чи отримував позивач виклик для проходження ВЛК? Чи знав він узагалі, що має кудись з’явитися?

Відповідь здивувала навіть досвідчених юристів. Жодного доказу вручення направлення у матеріалах справи не було. ТЦК лише сформував електронний документ у системі – і на цьому все. Без підтвердження, що людина його побачила. Без поштового відправлення. Без відеозапису вручення. Без будь-чого.

А тепер важливий юридичний момент. Відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (постанова Кабінету Міністрів України № 560), направлення на ВЛК надсилається до електронного кабінету військовозобов’язаного. Але сам факт надсилання не означає автоматичного отримання. І в цьому ж Порядку № 560 немає жодної норми про те, що направлення вважається врученим у день його надсилання.

Інакше кажучи: без доведеного факту ознайомлення особи з направленням обов’язок з’явитися на ВЛК просто не виникає. ТЦК не може поставити галочку в системі й одразу оголосити людину в розшук.

Що вирішив суд

Вінницький окружний адміністративний суд у рішенні від 2 червня 2026 року (справа № 120/14418/25) визнав дії ТЦК протиправними. Суд зобов’язав військкомат виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.

Логіка суду була простою і водночас потужною. Обов’язок пройти ВЛК виникає у військовозобов’язаного лише за викликом ТЦК. Немає належного виклику – немає порушення. Усе інше – це припущення, які не можуть бути підставою для обмеження прав людини.

Крім того, суд стягнув на користь позивача 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК. Тобто державний орган ще й заплатив за власну помилку.

На які закони послався суд

Рішення ґрунтується на кількох ключових нормативних актах. Ось основні з них.

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» (№ 2232-XII) чітко визначає: громадяни зобов’язані прибувати за викликом ТЦК для проходження медичного огляду. Акцент саме на слові «виклик» – тобто документ має бути не просто створений, а доведений до відома людини.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (№ 3543-XII) так само пов’язує обов’язок з’явитися з отриманням повістки – документа, де зазначені конкретні строки та місце прибуття.

А Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (постанова № 560) деталізує механізм. Направлення на ВЛК формується в електронній формі через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів і надсилається до електронного кабінету. Але Порядок № 560 мовчить про те, коли саме направлення вважається отриманим.

Чесно кажучи, саме ця прогалина в регулюванні й зіграла на користь позивача. Суд буквально прочитав закон так, як він написаний: немає в законі фікції вручення – значить, ТЦК мусить довести реальне отримання направлення. А якщо не може – то й підстав для розшуку немає.

Чому ця справа важлива для вас

Кожен, хто бачить у себе в «Резерв+» статус розшуку ТЦК, має право поставити просте запитання: «А де докази, що я отримав виклик?». Якщо ТЦК не може надати підтвердження вручення повістки або направлення – його дії можна оскаржити в суді. І, як показує практика, успішно.

Кілька практичних порад.

По-перше, завжди перевіряйте свій статус у «Резерв+». Ситуація може змінитися швидко, а ви про це навіть не здогадуватиметеся.

По-друге, якщо виявили розшук ТЦК – одразу звертайтеся з адвокатським запитом до відповідного центру комплектування. Нехай пояснять підстави. Письмова відповідь стане ключовим доказом у суді.

По-третє, не погоджуйтеся на усні роз’яснення в самому військкоматі. Усі комунікації – тільки через офіційні запити. Це дисциплінує посадовців і фіксує їхню позицію на папері.

І найголовніше: сам факт наявності запису в реєстрі не робить вас порушником автоматично. Система «Оберіг» – це інструмент обліку, а не вирок. Якщо запис внесено безпідставно – суд зобов’яже його вилучити.

Скільки триває процес і що з витратами

Судовий процес у цій категорії справ зазвичай проходить за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Тобто вам не доведеться ходити на засідання – суд вивчить документи й ухвалить рішення письмово.

У цій конкретній справі від подання позову до рішення минуло кілька місяців. Але строки залежать від завантаженості конкретного суду та поведінки відповідача – чи надасть він витребувані докази, чи затягуватиме процес.

Судові витрати, як бачимо з рішення, стягуються з ТЦК на користь позивача. Виграли справу – отримали назад сплачений судовий збір. Сума невелика (у цій справі – 1211,20 грн), але сам факт показовий.

Окремо варто зауважити: рішення суду першої інстанції набирає законної сили через 30 днів після його проголошення, якщо не подано апеляційної скарги. ТЦК має право оскаржити рішення. Але з огляду на очевидну відсутність доказів із боку військкомату шанси на успіх апеляції невеликі.

Справа № 120/14418/25 – це ще одне нагадування: навіть у період воєнного стану державні органи мусять діяти в межах закону. І якщо ТЦК вносить ваші дані про розшук без належного сповіщення – ви маєте повне право це оскаржити. Судова практика на вашому боці.

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: