Строк накладення штрафу ТЦК – це не формальність, а реальний інструмент захисту. Саме завдяки йому Шполянський районний суд Черкаської області скасував постанову на 17 000 гривень у справі № 710/1664/26. Давайте розберемося, як працює цей механізм і чому територіальний центр комплектування не може штрафувати вас нескінченно довго.
Що сталося
Уявіть ситуацію. Ви отримуєте повістку, не з’являєтесь до ТЦК, минає вісім місяців – і раптом вам виписують штраф. Саме так трапилося з позивачем у цій справі.
21 грудня 2025 року чоловікові вручили повістку № 6082308 з вимогою з’явитися 19 січня 2026 року о 09:00 для уточнення облікових даних. Він не прибув. У вересні 2026 року позивач виявив у застосунку «Резерв+» інформацію про порушення правил військового обліку – там значилося: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».
Далі події розгорталися стрімко. 4 вересня 2026 року чоловік через «Резерв+» подав заяву про неоспорення порушення – сервіс пропонує таку опцію згідно зі статтею 279-9 КУпАП. А вже 8 вересня начальник ТЦК виніс постанову № R753369, якою наклав штраф у розмірі 17 000 гривень за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Здавалося б, людина сама визнала порушення – про що тут сперечатися? Але юрист позивача помітив те, що вислизнуло від уваги посадовця: з моменту неявки минуло майже вісім місяців. І тут вступає в дію правило про строки, встановлене законом.
Чому строк має значення
Кодекс України про адміністративні правопорушення містить чітке правило. Частина 9 статті 38 КУпАП встановлює: адміністративне стягнення за правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1, вчинені в особливий період, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тут важливий момент. Коли саме вважається вчиненим правопорушення у вигляді неявки за повісткою? Відповідь дає Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17. Там чітко зазначено: порушення за статтею 210-1 КУпАП не є триваючим. Воно вичерпується в момент невчинення дії – тобто в день і годину, коли особа мала з’явитися, але не з’явилася.
Коротше кажучи, дата вчинення і дата виявлення правопорушення збігаються. У цій справі – це 19 січня 2026 року. Від цієї дати відраховуємо три місяці, встановлені законом для накладення адміністративного стягнення. І отримуємо 19 квітня 2026 року як останній день, коли посадова особа ще могла винести постанову.
А що в реальності? Постанова № R753369 датована 8 вересня 2026 року. Тобто майже через п’ять місяців після закінчення дозволеного строку. Це навіть не «трохи запізнилися» – це грубе порушення закону.
Що вирішив суд
Суддя підійшов до справи ґрунтовно. Він не обмежився лише питанням строків, хоча саме вони стали вирішальними.
По-перше, суд нагадав: відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов’язок доводити правомірність свого рішення покладається на суб’єкта владних повноважень. Тобто ТЦК мав довести, що штраф накладено законно. А не позивач – що штраф незаконний.
По-друге, суд звернув увагу на порушення статті 280 КУпАП. При розгляді справи посадова особа зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. В оскаржуваній постанові цього зроблено не було.
По-третє, постанова не відповідала вимогам частини 2 статті 283 КУпАП – у ній бракувало опису обставин: номера повістки, дати її вручення, конкретного часу і місця, куди мав прибути позивач.
Але головне – строк накладення штрафу ТЦК був безнадійно пропущений. Суд визнав цей аргумент беззаперечним і задовольнив позов повністю. Постанову № R753369 скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Який практичний зміст цієї справи
Це рішення – чудовий приклад того, як знання закону допомагає захистити себе. Навіть якщо ви справді не з’явилися за повісткою, це не означає, що будь-який штраф, виписаний ТЦК, є законним.
Ключове правило, яке варто запам’ятати: строк накладення штрафу ТЦК становить три місяці з моменту неявки. Якщо посадова особа винесла постанову пізніше – вона діє поза межами своїх повноважень, і таку постанову можна успішно оскаржити в суді.
Ще один важливий момент. Навіть якщо ви подали через «Резерв+» заяву про неоспорення порушення – це не позбавляє вас права на судовий захист. Суд у цій справі прямо вказав: визнання вини особою не звільняє ТЦК від обов’язку довести правомірність свого рішення. Іншими словами, ваша згода не робить автоматично законною постанову, винесену з порушенням процедури чи строків.
Так само варто перевіряти і зміст самої постанови. Стаття 283 КУпАП вимагає, щоб у ній були зазначені конкретні обставини справи – номер повістки, дата вручення, час і місце, куди ви мали прибути. Якщо цих даних немає – це самостійна підстава для скасування.
Суд також нагадав принципову річ, закріплену у статті 19 Конституції України: органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. Жодних «розширених» чи «особливих» повноважень у період воєнного стану щодо строків накладення стягнень закон не передбачає.
Чому не спрацював аргумент про триваюче правопорушення
Ключова юридична тонкість цієї справи – розмежування між триваючим і одноактним правопорушенням. ТЦК міг би спробувати довести, що неявка за повісткою триває до моменту фактичного прибуття особи, а отже, строк давності не сплив.
Але Верховний Суд ще у 2018 році поставив крапку в цьому питанні. Неприбуття за повісткою – це одноактне правопорушення. Воно вважається вчиненим у ту саму мить, коли сплив час, зазначений у повістці. Жодного «тривалого ухилення» тут немає – є конкретний факт невчинення дії у конкретний день.
Це означає, що строк накладення штрафу ТЦК починає спливати негайно після дати неявки. І якщо ТЦК не вклався у три місяці – можливості притягнути особу до адміністративної відповідальності вже немає.
Що робити, якщо вам виписали штраф
Перше – перевірте дати. Подивіться, коли ви мали з’явитися за повісткою, і коли винесена постанова про штраф. Якщо між цими датами минуло більше трьох місяців – у вас є вагома підстава для оскарження.
Друге – вивчіть зміст постанови. Чи зазначені в ній конкретні обставини: номер повістки, дата вручення, місце і час явки? Якщо ні – це додатковий аргумент на вашу користь.
Третє – не покладайтеся на те, що подання заяви через «Резерв+» позбавляє вас права на судовий захист. Як показує справа № 710/1664/26, навіть добровільна згода на притягнення до відповідальності не скасовує обов’язку ТЦК дотримуватися закону.
Четверте – звертайтеся до суду. Позивачі у справах про оскарження штрафів ТЦК звільнені від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір». Тобто фінансових ризиків для вас немає, а от шанс скасувати 17 000 гривень штрафу – цілком реальний.
