Вимога про відшкодування упущеної вигоди – одна з найскладніших у судових спорах про отруєння бджіл. Свіжа постанова Верховного Суду від 08 квітня 2026 року (справа № 550/653/23) це тільки підтверджує. Пасічник із Полтавщини зміг відсудити матеріальну й моральну шкоду, а от недоотримані доходи – ні. Давайте розбиратися чому.
Що сталося на пасіці
ОСОБА_1 тримав стаціонарну пасіку на 30 бджолосімей. Усе було гаразд – ветпаспорт підтверджував, що бджоли клінічно здорові. Аж раптом 20 червня 2022 року – масова загибель.
Пасічник одразу звернувся до селищної ради, і вже наступного дня комісія склала акт. Діагноз – хімічний токсикоз, простіше кажучи, отруєння пестицидами. Загинуло близько 50% бджіл, що становило 54 кг робочих бджіл.
А в радіусі 2,5 км від пасіки цвіли поля гороху. Обробляло їх ПСП «Дружба». Причому, як з’ясувалося, із грубим порушенням правил: підприємство не повідомило ні місцеву владу, ні пасічників про застосування хімікатів. Це пряма вимога Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 338 від 19 лютого 2021 року.
Колесо закрутилося. Головного агронома ПСП «Дружба» притягнули до адмінвідповідальності за статтею 83 КУпАП – він заплатив 119 грн штрафу. А от пасічнику це ніяк не компенсувало втрат. І він пішов до суду.
Що вимагав пасічник
Позивач сформулював три вимоги. Перша – 99 900 грн матеріальної шкоди (вартість загиблих бджіл). Друга – 50 000 грн моральної шкоди. Третя – 214 550 грн упущеної вигоди, тобто доходів, які він міг би отримати від продажу меду та іншої продукції, якби бджоли не загинули на початку медозбору.
Саме третя вимога й стала каменем спотикання. Із нею пасічник пройшов аж дві касації.
Як рухалася справа в судах
Спочатку Чутівський районний суд у задоволенні позову відмовив повністю. Аргумент: позивач не довів причинно-наслідкового зв’язку між діями підприємства та загибеллю бджіл. Мовляв, зразки патологічного матеріалу для лабораторного дослідження не відбиралися, експертизу не провели.
Полтавський апеляційний суд у липні 2024 року з таким підходом погодився.
Але перша касація дала пасічнику шанс. Верховний Суд у квітні 2025 року скасував постанову апеляції і направив справу на новий розгляд. Логіка була такою: зразки не відібрали не через недбалість позивача, а тому, що вони були непридатні для дослідження. Отже, суди мали оцінити всю сукупність доказів, а не просто розвести руками.
І ось тут починається найцікавіше.
При повторному розгляді Полтавський апеляційний суд у серпні 2025 року частково задовольнив позов: стягнув з ПСП «Дружба» 99 900 грн матеріальної шкоди та 10 000 грн моральної. Суд визнав: підприємство порушило обов’язок повідомляти про застосування пестицидів, що призвело до отруєння бджіл. Причинно-наслідковий зв’язок доведено. А відсутність лабораторних досліджень не скасовує інших доказів – акту комісії, протоколу про адмінправопорушення, пояснень сторін.
А от у стягненні упущеної вигоди суд відмовив. Пасічник подав касацію вдруге. І програв.
Чому упущена вигода «не зайшла»
Тут важливий момент: Верховний Суд переглядав справу лише в частині відмови у відшкодуванні упущеної вигоди. Решта рішення вже набрала законної сили.
Що ж сказав суд? За статтею 22 Цивільного кодексу України збитки поділяються на два види: реальні – те, що ви фактично втратили, і упущена вигода – те, що ви могли б заробити, але не заробили через порушення вашого права. І якщо реальні збитки довести відносно простіше, то з упущеною вигодою все набагато складніше.
Верховний Суд нагадав базову конструкцію: для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди потрібно довести всі чотири елементи цивільного правопорушення – протиправну поведінку, наявність збитків, причинний зв’язок і вину. Але цього замало.
Крім того, позивач мусить показати, що доходи не були абстрактними мріями, а цілком реальними. Що він справді міг і повинен був їх отримати, і лише дії відповідача стали єдиною причиною, яка цьому завадила.
Це правова позиція, яку Велика Палата Верховного Суду сформулювала ще у 2018 році (справа № 750/8676/15-ц), і касаційний суд її послідовно застосовує. Упущена вигода – це не просто «я б заробив, якби не вони». Це різниця між реально можливим у майбутньому доходом і тим, що ви вже маєте. І цю різницю треба довести цифрами, а не словами.
Що пішло не так із доказами
Пасічник надав довідку від громадської спілки «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник» від 18 липня 2022 року. Але суд визнав її суперечливою – з неї неможливо було зрозуміти, який саме тип меду враховувався в розрахунках.
Друга проблема: надані докази не містили показника середнього збору меду від однієї бджолосім’ї в Полтавській області за 2021 рік. А отруєння сталося в червні 2022-го. Без цього показника обрахувати вартість недоотриманої продукції просто неможливо.
Іншими словами, позивач не підтвердив свої вимоги конкретними підрахунками й доказами реальної можливості отримання доходів. А доказування, як нагадує частина шоста статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, не може ґрунтуватися на припущеннях.
До речі, цікавий момент: пасічник у касаційній скарзі наполягав, що суд міг би взяти до уваги ринкові ціни 2022 року або зобов’язати відповідача надати власний розрахунок. Але Верховний Суд відхилив цей аргумент – саме позивач несе тягар доказування. Не відповідач має рахувати ваші збитки, а ви самі.
Практичний урок для пасічників
Ця справа – наочний приклад того, як важливо фіксувати все одразу. Якщо сталася біда – викликайте комісію негайно, поки зразки ще придатні для лабораторного дослідження. Тут момент було втрачено, і це мало не коштувало пасічнику всього позову.
Для відшкодування упущеної вигоди потрібні не загальні довідки від спілок пасічників, а детальні розрахунки, прив’язані до конкретних показників саме вашої пасіки. Скільки меду ви отримували в попередні роки? Скільки коштував мед на ринку в період медозбору? Які контракти чи домовленості ви мали на продаж продукції? Без цього суд просто не зможе відокремити реальну вигоду від побажань.
Чесно кажучи, судді тут не прискіпувалися – вони застосовували стандарт доказування, який давно склався в українській судовій практиці. Вимоги про упущену вигоду мають бути належно обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками й доказами. Інакше – відмова.
Окремо варто відзначити: попри програш у частині упущеної вигоди, пасічник таки отримав 99 900 грн матеріальної шкоди та 10 000 грн моральної. Суд врахував, що позивач витратив понад три роки на відновлення своїх прав – це стало підставою для присудження моральної шкоди. А от із недоотриманими доходами – не склалося. І тепер ми знаємо чому.
