Незаконна мобілізація – це не просто юридичний термін, а реальна проблема, з якою стикаються військовозобов’язані українці. Уявіть: ви працюєте на критично важливому підприємстві, маєте офіційне бронювання, а вас все одно затримують на вулиці й відправляють до військової частини. Саме така історія трапилася на Закарпатті в грудні 2025 року. І вона закінчилася рішенням суду, яке може стати в пригоді багатьом.
Давайте розберемо цю справу детально – без зайвої юридичної складності, але з усіма важливими деталями.
Що сталося: хронологія подій
Позивач працював водієм-експедитором у товаристві «Укрпромінвест-Мукачево» ще з березня 2019 року. Підприємство мало статус критично важливого. Це означає, що його визнали необхідним для функціонування економіки або потреб Збройних Сил України в особливий період. А отже – працівники підприємства підлягали бронюванню від призову.
Позивач отримав бронювання 22 січня 2025 року строком до 31 грудня 2025 року. Весь цей час він не підлягав мобілізації, і це було зафіксовано в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр). Крім того, дані відображалися в застосунку «Резерв+».
Але 2 грудня 2025 року Закарпатська ОВА розпорядженням №810 продовжила підприємству статус критичності ще на рік. А раз так – працівники потребували перебронювання. Процедура тут стандартна: спочатку скасовується чинне бронювання, потім подається заява на нове.
5 грудня 2025 року о 15:25 роботодавець через портал «Дія» подав заяву на анулювання бронювання позивача. Того ж дня о 22:17 нова заява про бронювання вже була в системі.
А наступного ранку, 6 грудня, позивача затримали працівники поліції та доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Він мав документи про перебування в процесі перебронювання. Роботодавець того ж дня надіслав до ТЦК листи з підтвердженнями. 7 та 8 грудня звертався повторно.
І все одно. Наказ про призов №М2725 від 6 грудня 2025 року. Наказ командира військової частини №350 від 7 грудня – про зарахування до списків особового складу. Людина з законною відстрочкою опинилася у війську.
Чому це незаконна мобілізація: аргументи, які спрацювали в суді
Закарпатський окружний адміністративний суд розглянув справу №260/169/26 і став на бік позивача. Розкладемо аргументацію по поличках.
Перше. Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон №3543-XII) говорить прямо: заброньовані військовозобов’язані не підлягають призову. Позивач станом на 6 грудня був саме таким – його бронювання діяло до 31 грудня.
Але ж бронювання скасували 5 грудня? Ось тут і криється головний момент.
Суд встановив: скасування відбулося виключно з технічною метою – для перебронювання. І згідно з Порядком бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №76), попередня відстрочка зберігає чинність до моменту ухвалення рішення за новою заявою. Протягом 72 годин після подання заяви на перебронювання – а її подали 5 грудня о 22:17 – людина захищена від призову.
Друге. Пункт 31 Порядку №76 містить вичерпний перелік із 14 підстав для анулювання відстрочки. Там є і закінчення строку дії, і звільнення з підприємства, і позбавлення статусу критичності. Жодна з цих підстав у справі не була наявною. Роботодавець не звільняв позивача. Підприємство не втрачало критичність. Строк бронювання не закінчився.
Крім того, відповідач наполягав: мовляв, бронювання скасовано автоматично. Але суд чітко розмежував ці поняття. Анулювання за обґрунтованим поданням роботодавця (підпункт 7 пункту 31 Порядку №76) – це не автоматичне скасування. Це різні процедури, і підміняти одну одною не можна.
І третій, особливо показовий момент. Коли 8 грудня система нарешті опрацювала заяву про перебронювання, позивачу відмовили. Причина? Він уже був мобілізований, тому не підлягав бронюванню. Абсурдне замкнене коло, створене самими ж діями ТЦК.
Що вирішив суд і чому це важливо
20 травня 2026 року суд ухвалив рішення. Дії ТЦК щодо призову визнано протиправними. Скасовано наказ начальника ТЦК №М2725 від 6 грудня 2025 року в частині призову позивача. Скасовано наказ командира військової частини №350 від 7 грудня 2025 року про зарахування до особового складу. Військову частину зобов’язано звільнити позивача зі служби.
Колишні спроби відповідачів заперечити саму можливість оскарження таких наказів – мовляв, це акти індивідуальної дії, які вже вичерпали себе, – суд відхилив. І послався на практику Верховного Суду.
У постанові від 11 квітня 2024 року в справі №520/7954/22 Верховний Суд підтвердив: звільнення з військової служби можливе у зв’язку зі скасуванням наказів про мобілізацію та зарахування до списків особового складу. Тобто незаконна мобілізація – це не «квиток в один кінець». Закон дає механізм для відновлення порушених прав.
Суд також відмовив у частині позову щодо скасування мобілізаційного розпорядження. Як пояснив суд, мобілізаційне розпорядження саме по собі не є актом, що підлягає оскарженню – це лише документ про необхідність явки. Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова від 7 березня 2024 року у справі №520/26066/23).
Кілька практичних порад
Якщо ви опинилися в схожій ситуації – ось що варто знати.
Підприємство, яке подало заяву на перебронювання, не залишає працівника беззахисним. Стара відстрочка продовжує діяти до моменту ухвалення рішення за новою заявою – це прямо випливає з Порядку №76. І на цей період працівник не підлягає призову.
ТЦК перед прийняттям рішення про мобілізацію зобов’язаний перевіряти дані Реєстру. А в реєстрі чітко відображається інформація про чинне бронювання. Ігнорувати ці дані – значить діяти всупереч закону. У цій справі ТЦК саме так і вчинив, за що поплатився скасуванням власного наказу.
І ще одне. Фіксація доказів – ваш ключовий інструмент. Скріншоти з «Резерв+», з порталу «Дія», копії заяв роботодавця, листування з ТЦК. У цій справі підприємство діяло оперативно й методично: листи до ТЦК від 6, 7 та 8 грудня, посилання на конкретні норми закону. Усе це лягло в основу доказової бази.
Справа Закарпатського окружного адміністративного суду №260/169/26 – це не просто рядок у судовому реєстрі. Це живий приклад того, як навіть у найбільш заплутаних бюрократичних ситуаціях суд може розставити все по місцях.
