Уявіть: ви відкриваєте застосунок «Резерв+», щоб перевірити свої дані, а там – статус порушника військового обліку. І не просто статус, а повноцінний «розшук» із передачею ваших даних до Національної поліції. Саме в таку ситуацію потрапив військовозобов’язаний мешканець Одещини, який дізнався про все випадково – 17 жовтня 2025 року.
Чоловік мав відстрочку від призову через інвалідність 3-ї групи, вчасно уточнив свої облікові дані ще 10 липня 2024 року і загалом не очікував жодних проблем. Але система вирішила інакше.
Що саме сталося
19 липня 2025 року уповноважені особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) внесли до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (відомого як «Оберіг») відомості про порушення правил військового обліку. Причина – «не прибув вчасно за мобілізаційним розпорядженням». Після цього програмне забезпечення автоматично сформувало звернення до поліції за №Е294628 – простіше кажучи, оголосило людину в розшук.
Чоловік написав до ТЦК із проханням пояснити, на якій підставі йому присвоїли статус порушника. Відповідь не забарилася. У листі від 27 жовтня 2025 року ТЦК повідомило: мовляв, на адресу його роботодавця – ТОВ «Срібна Брама» – надсилалися розпорядження про виклик (23 листопада 2024 року та 14 травня 2025 року), але він не прибув. Тому автоматично сформовано звернення до поліції.
І ось тут починається найцікавіше.
А де ж докази?
Ключове питання, яке згодом постало перед Одеським окружним адміністративним судом: чи був чоловік взагалі належним чином повідомлений про виклик? Відповідь – ні.
Жодних доказів вручення повістки чи мобілізаційного розпорядження ТЦК не надало – ані самому військовозобов’язаному, ані суду. Не було особистого підпису про отримання, не було відеозапису вручення, не було поштового повідомлення з відміткою про вручення. Надсилання розпорядження на підприємство ще не означає, що людина його отримала і прочитала.
А тим часом адреса фактичного проживання позивача була відома ТЦК – вона містилася в його облікових даних, які він оновив через «Резерв+». І жодних перешкод для направлення виклику за цією адресою у центру комплектування не було.
Чесно кажучи, ситуація виглядає дивно: людина має відстрочку, вчасно оновила дані, а її оголошують порушником без жодного належного повідомлення. Як таке можливо?
Що каже закон про статус порушника
Тут важливий момент: чинне законодавство досить чітко регулює процедуру оповіщення військовозобов’язаних. Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року), належним підтвердженням виклику є:
- особистий підпис про отримання повістки;
- відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом;
- у разі поштового відправлення – день отримання листа або відмітка про відмову від отримання чи про відсутність особи за адресою.
Нічого з перерахованого у справі не було. ТЦК просто внесло дані про порушення до Реєстру – і все.
Крім того, сам відповідач у своєму ж листі визнав: жодного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно чоловіка не складалося, жодної постанови про притягнення до відповідальності не виносилося. Тобто людину фактично покарали без належної правової процедури – просто поставили «галочку» в системі.
Чому це важливо для кожного
Статус порушника в Реєстрі – це не просто рядок у базі даних. Це цілком реальні наслідки: людину можуть затримати представники поліції та доставити до ТЦК. Свобода пересування, гарантована статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», опиняється під загрозою.
Саме тому військовозобов’язаний звернувся до суду. І не сам – через адвоката, який попередньо надіслав до ТЦК офіційний запит і заяву про виключення недостовірних відомостей із Реєстру. Відповіді не було.
Що вирішив суд
Одеський окружний адміністративний суд 11 травня 2026 року ухвалив рішення, яке можна назвати показовим. Позов задоволено частково, але основні вимоги – задоволено.
Суд визнав протиправною бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду заяви адвоката про виключення відомостей із Реєстру. Також суд зобов’язав ТЦК повторно розглянути цю заяву – вже з урахуванням висновків, викладених у рішенні.
І, мабуть, найважливіше: суд зобов’язав територіальний центр комплектування повідомити Головне управління Національної поліції в Одеській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.
Крім того, з ТЦК стягнуто судовий збір у розмірі 968,96 грн на користь позивача.
Кілька практичних висновків
Коли ви бачите у себе в «Резерв+» статус порушника, не варто панікувати. Але й ігнорувати це теж не можна. Алгоритм дій має бути таким: спочатку письмово звернутися до ТЦК за роз’ясненнями, потім – якщо відповідь вас не влаштовує або її немає – подавати адвокатський запит із вимогою виключити недостовірні дані. І вже після цього, за потреби, звертатися до адміністративного суду.
Судова практика у цій категорії справ поступово формується. І рішення Одеського окружного адміністративного суду – хороший приклад того, що навіть у воєнний час державні органи мають діяти в межах закону, а не на власний розсуд. Як влучно зазначив суд, принцип спеціально-дозвільного регулювання означає: «заборонено все, крім того, що прямо дозволено законом». Для ТЦК це правило теж працює.
Також варто пам’ятати: відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», кожен має право звертатися до органу ведення Реєстру із заявою про виправлення недостовірних відомостей. І це право не залежить від того, чи є у вас адвокат – хоча з адвокатом, звісно, ефективніше.
Наостанок: якщо ТЦК не має доказів належного вручення вам повістки або мобілізаційного розпорядження, статус порушника військового обліку не може вважатися законним. Це не просто моя думка – це позиція суду, підкріплена конкретним рішенням.
