Фінансова допомога Україні з боку Болгарії тимчасово неможлива. Прем’єр-міністр Румен Радев пояснив це складним станом державних фінансів і проблемами з державними резервами. Заява прозвучала в п’ятницю, 13 листопада, у Дубліні, де проходив неформальний саміт ЄС. Про це повідомило болгарське державне інформагентство БТА.
Що саме сказав болгарський прем’єр
Радев обрав обережні формулювання. Він не говорив, що Болгарія назавжди відмовляється підтримувати Київ. Йшлося про конкретний момент: вільного ресурсу в казні зараз немає.
Країна не може надавати фінансову допомогу Україні через складний стан державних фінансів, передає його слова БТА. Окремо прем’єр згадав проблеми з державними резервами. І це не абстрактна фраза, а цілком конкретна стаття видатків.
Друга частина заяви не менш важлива. Софія не чинить перешкод, коли інші країни ЄС вирішують підтримувати Київ. Тобто Болгарія виходить із гри сама, але не тягне за собою інших.
Бюджет не гумовий
Державний бюджет – це не бездонна бочка. Кожна гривня, євро чи лев має джерело. Якщо доходи падають, а видатки вже розписані, будь-яка нова обіцянка перетворюється на дірку.
У ЄС діють жорсткі правила фіскальної дисципліни. Дефіцит бюджету за загальним правилом не має перевищувати 3% ВВП, а державний борг – 60% ВВП. Це не побажання, а вимога, за якою стежать інституції ЄС.
Коли країна перебуває під процедурою нагляду за надмірним дефіцитом, у неї немає простору для маневру. Кожен новий видаток доводиться компенсувати скороченням іншого або підвищенням доходів. А підвищувати податки напередодні виборів мало хто хоче.
Тут важливий момент: фінансова допомога Україні – це не рядок у декларації про наміри. Це реальні гроші, які треба спочатку зібрати, а потім віддати. Якщо бюджет зведений із напругою, такий рядок просто нема з чого взяти.
Державний резерв: що це взагалі таке
Багато хто уявляє держрезерв як склад із тушонкою. Насправді це система запасів на випадок кризи: пальне, продовольство, медикаменти, будматеріали, техніка.
Навіщо це потрібно? Уявіть, що сталася повінь або перебій із постачанням пального. Держава не може чекати, поки ринок отямиться. Вона дістає запаси й гасить проблему.
Проблема в тому, що резерв треба постійно поповнювати. Запаси мають властивість псуватися, старіти, витрачатися. А поповнення – це знову гроші з бюджету.
Якщо резерв виснажений або потребує термінового оновлення, держава опиняється перед вибором. Або закривати дірку в резерві, або віддавати гроші назовні. Радев фактично сказав, що Софія обрала перше.
Софія не блокує інших: чому це важить
Різниця між “не даю” і “не заважаю” – величезна. У ЄС чимало рішень ухвалюють консенсусом або одноголосно. Одна країна з вето здатна зупинити процес для всіх.
Болгарія такого вето не ставить. І це, мабуть, головне в усій заяві. Адже якби Софія почала блокувати спільні рішення, наслідки були б значно серйознішими за відмову від власного внеску.
К слову, подібну позицію вже озвучували й інші столиці. Формула приблизно така: ми не проти, але самі зараз не можемо. Юридично це цілком коректно, бо двостороння допомога – справа добровільна.
Як ЄС фінансує Україну: коротка мапа
Гроші йдуть кількома каналами. Перший – великий спільний фонд, відомий як Ukraine Facility, розрахований на кілька років. Другий – макрофінансова допомога, тобто кредити під пільгові умови.
Третій канал – Європейський фонд миру, з якого компенсують витрати на зброю та техніку. Четвертий – двосторонні внески: одна країна напряму домовляється з Києвом про суму й формат.
Болгарія – не найбільша економіка ЄС. Її внесок ніколи не був критичним для українського бюджету. Але символічне значення має кожна країна, яка публічно підтверджує підтримку.
Що це означає на практиці
Для України сигнал простий: на болгарські гроші найближчим часом розраховувати не варто. Принаймні поки Софія не зведе кінці з кінцями у власному бюджеті.
Значно важливіше інше. Поки Болгарія не блокує спільні рішення ЄС, фінансова допомога Україні на рівні союзу може рухатися далі. А це суми, які вимірюються мільярдами, а не мільйонами.
Чи зміниться позиція Софії? Багато залежить від того, як швидко вдасться стабілізувати бюджет і наповнити резерви. Якщо економічна ситуація вирівняється, тема двосторонньої підтримки цілком може повернутися на порядок денний.
Поки ж маємо те, що маємо: чітке пояснення причин, відсутність вето і цілком прозорий натяк – спершу власна фінансова стабільність, потім зовнішні зобов’язання.
