Штрафи за мовні порушення в Україні можуть зрости у десять разів і це вже не просто розмови. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська публічно підтримала таку ініціативу і пояснила, чому без серйозних сум бізнес просто не реагує.
Рік роботи і перший звіт
Після першого року на посаді Уповноваженої Олена Івановська презентувала звіт. Цифри говорять самі за себе: за цей час до неї надійшло 2888 скарг від українців, які відстоювали своє право отримувати інформацію державною мовою. 75% зафіксованих порушень були виправлені після втручання омбудсманки.
Але є і зворотній бік. Частина бізнесу не просто порушує мовне законодавство повторно – вона робить це свідомо. Скарги на ті самі заклади надходять знову і знову.
«Ми бачимо категорію суб’єктів, для яких українська мова – прикрий додатковий податок, а не конституційний обов’язок», – сказала Івановська.
Скільки коштує ігнорування мови зараз
За перше мовне порушення в Україні зараз передбачено штраф від 3400 до 5100 грн. Повторне порушення обходиться дорожче – від 8500 до 11900 грн. Здавалося б, суми відчутні. Але для певного сегменту бізнесу вони виявились просто статтею витрат.
Логіка проста: якщо штраф менший за вигоду від ігнорування закону – закон ігнорують. Івановська це визнає відкрито.
Що пропонують змінити
Пропозиції щодо збільшення розмірів штрафів вже внесені і мають відобразитись у Кодексі про адміністративні правопорушення. Йдеться про збільшення сум приблизно вдесятеро. Штрафи за мовні порушення для системних порушників можуть сягнути 34 000-51 000 грн. за перший випадок і до 85 000-119 000 грн. за повторний.
Івановська чітко пояснює логіку: підвищені санкції – не для всіх підряд, а саме для тих, хто вже отримав попередження і свідомо його проігнорував.
«Помножити штрафи на 10 – це цілком робочий варіант для системних порушників. Діяти треба за принципом: не поважаєш державну мову – втрачаєш прибуток, не дотримуєшся закону – втрачаєш право на професійну реалізацію», – наголосила Івановська.
Чому частина людей повернулась до російської
Окремий і непростий сюжет – психологічний. Близько 6-7% українців, які після повномасштабного вторгнення перейшли на українську, згодом повернулись до російської. Причини – психологічна втома і звичка до старого «мовного комфорту».
Пік «самоукраїнізації» припав на 2022-2023 роки. Але тепер дослідження фіксують поступовий відкат. Люди, які почали спілкуватись українською вдома і на роботі, повертаються до мови, якою говорили батьки.
Івановська пояснює: десятиліття планомірного зросійщення не можна подолати за п’ять чи десять років. Повернення до державної мови – це тривалий процес, і державна політика тут має бути послідовною і мотивуючою, без примусу.
Де починається справжня зміна
Омбудсменка окремо говорить про роль батьків. Саме вони формують мовне середовище для дітей і саме вони мають усвідомити мову не як обов’язок зверху, а як власний захист. І як зброю – у буквальному сенсі цього слова.
Штрафи за мовні порушення – це інструмент для тих, хто не реагує на м’які сигнали. Але справжня зміна відбувається там, де людина сама обирає українську: не тому що так дешевше, а тому що розуміє, навіщо це їй.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
