Отримати відстрочку від мобілізації батьку трьох дітей – здавалося б, що може бути простіше? Закон прямо каже: не підлягають призову чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей до 18 років. Жодних додаткових умов. Жодних винятків (крім аліментної заборгованості). Та на практиці навіть очевидні підстави не завжди гарантують позитивне рішення комісії при ТЦК. Саме з такою ситуацією зіткнувся позивач у справі №320/19237/25 – і був змушений іти до суду.
Розберімося, що пішло не так і чому Київський окружний адміністративний суд став на бік військовозобов’язаного.
Три дитини, одна заява і невмотивована відмова
У березні 2025 року позивач звернувся до територіального центру комплектування із заявою про надання відстрочки на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підстава залізна: він батько трьох неповнолітніх дітей. До заяви додав усі необхідні документи – свідоцтва про народження, що підтверджували його статус.
Здавалося б, рішення мало бути суто технічним. Але ні.
Комісія, не витрачаючи часу на детальний аналіз, 14 березня 2025 року ухвалила протокол №58 – відмовити. У повідомленні зазначили розмите формулювання: «поданий комплект документів не відповідає вимогам статті 23 Закону та Постанови КМУ №560». І все. Жодного слова про те, які саме документи не ті, чого бракує, що не так із формою чи змістом.
Чесно кажучи, це класична історія. Людина виконала свій обов’язок – з’явилася, подала заяву, принесла оригінали. А у відповідь отримала відписку, з якої неможливо зрозуміти, що виправляти.
Що сказав суд
Київський окружний адміністративний суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження. І тут важливий момент: відповідач навіть не подав відзив на позов. Хоча ухвалу про відкриття провадження отримав через «Електронний суд» ще 26 квітня 2025 року. Тож суд ухвалював рішення за наявними матеріалами – і вони красномовно свідчили на користь позивача.
Суддя наголосила на ключовому принципі адміністративного судочинства: рішення суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтованим і вмотивованим. Це не просто формальна вимога. За цим стоїть реальна потреба – людина мусить розуміти, чому їй відмовили, щоб мати змогу або виправити недоліки, або оскаржити рішення.
У справі №320/19237/25 ситуація була іншою. Комісія обмежилася загальною фразою про невідповідність документів вимогам законодавства. Жодної конкретики. Це поставило позивача в абсолютно невизначене становище: він не знав, що саме потрібно виправити, який документ донести чи переоформити.
Суд прямо вказав: відсутність в оскарженому рішенні посилань на конкретний перелік документів, яких не вистачає, безумовно свідчить про його необґрунтованість. А отже – рішення підлягає скасуванню.
Чому суд не визнав право на відстрочку автоматично
Дехто може здивуватися: якщо позивач очевидно має право на відстрочку від мобілізації батьку трьох дітей, чому суд просто не зобов’язав ТЦК її надати?
Тут варто пояснити логіку адміністративного процесу.
Суд не підміняє собою державний орган. Його завдання – перевірити законність уже прийнятого рішення, а не ухвалити нове замість комісії. Оскільки відмова була абсолютно невмотивованою, суд навіть не зміг оцінити, чи правильно комісія застосувала закон по суті. Адже вона просто не пояснила своєї позиції.
Тому логіка рішення така: скасувати протиправну відмову та зобов’язати комісію повторно розглянути заяву – цього разу з дотриманням усіх вимог. Якщо при повторному розгляді комісія знову відмовить – тепер вона мусить чітко вказати причини, посилаючись на конкретні норми закону. І тоді суд зможе перевірити цю відмову по суті.
Крім того, суд стягнув з ТЦК на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Що це означає на практиці
Ця справа – важливий прецедент. Вона показує: якщо вам відмовляють у відстрочці, ви маєте право знати конкретну причину. Розмиті формулювання на кшталт «документи не відповідають вимогам» без уточнення, які саме і чому, – це пряме порушення процедури.
Кілька практичних порад:
- Завжди фіксуйте факт подання заяви та перелік доданих документів. Найкраще – з описом вкладення, якщо надсилаєте поштою, або з відміткою про прийняття на вашому примірнику.
- Отримавши відмову, уважно читайте її текст. Якщо там немає конкретної вказівки на те, чого саме бракує, – це явна підстава для оскарження.
- Пам’ятайте про строки. Рішення комісії можна оскаржити в судовому порядку. Адміністративний позов подається протягом строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.
І головне: право на відстрочку, передбачене пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – це не привілей, який ТЦК може дати чи не дати на власний розсуд. Якщо ви батько трьох неповнолітніх дітей і не маєте аліментної заборгованості, що перевищує три місяці, – закон на вашому боці. І суд це підтверджує.
Рішення у справі №320/19237/25 було ухвалено 1 вересня 2026 року Київським окружним адміністративним судом. Воно ще може бути оскаржене в апеляційному порядку, однак сама логіка суду заслуговує на увагу всіх, хто стикається з подібними ситуаціями.
